Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Реферативна база даних (7) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Слащева Т$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 6 Представлено документи з 1 до 6 |
|||
| 1. | 
Радченко Г. Д. Чинники, які впливають на контроль артеріального тиску у хворих на артеріальну гіпертензію залежно від віку [Електронний ресурс] / Г. Д. Радченко, Т. Г. Слащева, Ю. М. Сіренко, Л. О. Муштенко // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 5. - С. 19-30. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_5_4 Цель работы - сравнить контроль артериального давления (АД) в широкой популяции больных артериальной гипертензией (АГ) младше и старше 65 лет и оценить факторы, которые ассоциировались с недостижением целевого АД на протяжении 3 месяцев антигипертензивного лечения, отдельно в каждой возрастной группе. В анализ включены данные 6758 пациентов с АГ. Все больные в зависимости от возраста разделены на две группы: 1-я - 4328 лиц в возрасте младше 65 лет, 2-я - 2430 лиц в возрасте 65 лет и старше. Контроль эффективности лечения проводили во время 4 визитов на протяжении 3 мес. Измеряли офисный АД, регистрировали ЭКГ, оценивали приверженность к лечению и сердечно-сосудистый риск. Мультифакторный регрессионный анализ применяли для выявления независимых предикторов недостаточной эффективности терапии. Выводы: пациенты в возрасте старше 65 лет характеризовались худшим контролем АД на фоне терапии. Наряду с общими для обеих возрастных групп, существовали и отличные факторы, которые ассоциировались с отсутствием достижения целевого АД и которые необходимо учитывать для более эффективного лечения АГ у пациентов разного возраста. | ||
| 2. |
Радченко Г. Д. Гендерні особливості контролю артеріального тиску в пацієнтів з артеріальною гіпертензією [Електронний ресурс] / Г. Д. Радченко, Т. Г. Слащева, Ю. М. Сіренко, Л. О. Муштенко // Український кардіологічний журнал. - 2015. - № 4. - С. 34-44. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2015_4_5 Мета роботи - порівняння контролю артеріального тиску у широкій українській популяції гіпертензивних пацієнтів жіночої та чоловічої статі та визначення факторів, що асоціюються з недосягненням цільового артеріального тиску протягом тримісячного антигіпертензивного лікування залежно від статі. У дослідження включено пацієнти (середній вік 59 р.) з артеріальною гіпертензією (n = 9 821). Усі пацієнти залежно від статі були розподілені на 2 групи: перша - 5 944 жінки, друга - 3 877 чоловіків. Лікарі (n = 531) на свій розсуд призначали хворим з артеріальною гіпертензією антигіпертензивні препарати у дозах, які вони вважали необхідними. Контроль ефективності лікування відбувався на 4 візитах протягом 3 місяців. Пацієнтам під час візитів вимірювали офісний артеріальний тиск, проводили електрокардіографію, оцінку прихильності до лікування за допомогою стандартної анкети, оцінку серцево-судинного ризику та опитування згідно з розробленою авторами дослідження анкетою. Мультифакторний регресійний аналіз застосовували для виявлення незалежних предикторів недостатньої ефективності терапії. Під час дослідження у жінок артеріальна гіпертензія асоціювалася з більшою частотою виявлення, ніж у чоловіків, таких ускладнень, як серцева недостатність (48,4 проти 45,8 %, Р = 0,02) та інсульт (17,8 проти 15,8 %, Р = 0,02), супутніх станів (цукровий діабет - 15,2 проти 12,1 %, <$E Р~<<~0,001>, ураження нирок - 23 проти 20,4 %, <$E Р~=~0,005>) та факторів ризику (ожиріння - 37,1 проти 21 %, <$E Р~<<~0,001>, обтяжена спадковість - 65,6 проти 63,3 %, <$E Р~=~0,02>, старший вік - 60 років проти 58,5 року, <$E Р~<<~0,001>, високий систолічний артеріальний тиск У чоловіків частіше зустрічався інфаркт міокарда в анамнезі (15,6 проти 6,2 %, <$E Р~<<~0,001>). Чоловіки з артеріальною гіпертензією частіше мали шкідливі звички (куріння, зловживання алкоголем та сіллю). Проте додаткова фізична активність достовірно була у більшої частки пацієнтів чоловічої статі (57,2 проти 47,7 %, <$E Р~<<~0,001>). На початку дослідження лише 23,6 % пацієнтів першої групи та 20,9 % другої групи (<$E Р~<<~0,01>) мали високу прихильність до лікування. На фоні терапії спостерігалося достовірне покращення прихильності хворих до лікування в обох групах. Таким чином, контроль артеріального тиску у спостереженні був кращим у чоловіків, незважаючи на кращу прихильність до лікування у жінок. У зв'язку з тим, що дещо різні фактори у чоловіків та жінок асоціюються з недостатньою ефективністю терапії, заходи, спрямовані на покращення контролю артеріального тиску серед гіпертензивних пацієнтів, мають відрізнятися для чоловіків та жінок. Поряд із покращанням прихильності до лікування у жінок необхідно проводити модифікацію способу життя для зниження маси тіла та збільшення споживання свіжих овочів. У чоловіків значну увагу слід приділяти збільшенню фізичної активності та прихильності до лікування. Пацієнтів обох статей із більш високим рівнем артеріального тиску, більш старшого віку та тих, які не працюють, необхідно виділяти у групу більш ретельного спостереження.Цель работы - сравнить контроль артериального давления (АД) у мужчин и женщин в широкой украинской популяции пациентов с артериальной гипертензией (АГ) и определить факторы, которые ассоциируются с недостижением целевого АД на протяжении 3 месяцев антигипертензивного лечения в зависимости от пола больных. В исследование включено 9821 пациента (в возрасте в среднем (58,90 +- 0,24) года) с АГ. Больных в зависимости от пола распределили на две группы: первая - 5944 женщин, вторая - 3877 мужчин. 531 врач на свое усмотрение назначал больным АГ антигипертензивные препараты в дозах, которые он считал необходимым. Контроль эффективности лечения проводили на 4 визитах в течение 3 мес. Измеряли офисное АД, регистрировали ЭКГ, оценивали приверженность к лечению с помощью стандартной анкеты, определяли сердечно- сосудистый риск и проводили опрос согласно разработанной авторами анкете. Мультифакторный регрессионный анализ применяли для выявления независимых предикторов недостаточной эффективности терапии. Выводы: контроль АД в нашем исследовании был лучше у мужчин, несмотря на лучшую приверженность к лечению у женщин. В связи с тем, что несколько разными у мужчин и женщин были факторы, которые ассоциировались с недостаточной эффективностью терапии, меры, направленные на улучшение контроля АД среди пациентов с АГ, должны отличаться для мужчин и женщин. У женщин необходимо проводить модификацию образа жизни для уменьшения индекса массы тела и увеличения потребления свежих овощей. У мужчин значительное внимание следует уделять увеличению физической активности и приверженности к лечению. | ||
| 3. | 
Слащева Т. Г. Особливості контролю артеріального тиску в різних регіонах України [Електронний ресурс] / Т. Г. Слащева, І. М. Марцовенко, Ю. М. Сіренко, Г. Д. Радченко // Буковинський медичний вісник. - 2017. - Т. 21, № 2(1). - С. 76-84. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/bumv_2017_21_2(1)__19 Мета дослідження - оцінити залежно від регіону України результати тримісячного лікування пацієнтів з артеріальною гіпертензією (АГ) практичними лікарями (n = 531), що базується на результатах обстеження 7935 пацієнтів, яких залежно від місця мешкання було розподілено на 7 груп. Усім пацієнтам проводено офісне вимірювання артеріального тиску (АТ), електрокардіограму, оцінку прихильності до лікування до та через 3 місяці лікування переважно препаратами вітчизняних компаній. Встановлено, що за допомогою вітчизняних препаратів можна досягати цільового АТ у більшості паці-єнтів з АГ. Проте в різних регіонах України частота досягнення цільового офісного АТ різна (від 52,5 до 70 %) і є найбільшою в таких регіонах, як м. Київ, Полтавська/Вінницька області, Запорізька/Дніпропетровська області; найменшою - у Донецькій/Луганській областях та південних областях. Визначено причини недостатнього контролю АТ у вказаних регіонах, які були різними для кожного регіону. | ||
| 4. |
Слащева Т. Г. Чинники, що асоціюються зі зміною прихильності пацієнта до антигіпертензивного лікування [Електронний ресурс] / Т. Г. Слащева, Г. Д. Радченко, Ю. М. Сіренко, І. М. Марцовенко // Український кардіологічний журнал. - 2017. - № 5. - С. 29-39. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Ukzh_2017_5_5 Цель работы - оценить факторы, связанные с приверженностью больного к лечению, и ее изменения под влиянием назначенной антигипертензивной терапии, которые помогут оптимизировать режим терапии и улучшить качество оказания медицинской помощи пациентам с артериальной гипертензией (АГ). В исследование включили 10 158 пациентов из 62 городов Украины и 531 врача, которые по своему усмотрению назначали больным с АГ антигипертензивные препараты преимущественно отечественного производства в дозах, которые они считали целесообразными. Пациент в течение 3 мес делал 4 визита к врачу. На каждом визите измеряли офисное артериальное давление (АД) и частоту сокращений сердца. В начале и в конце исследования также проводили электрокардиографию, определяли приверженность больных к лечению с помощью анкеты. Выводы: назначение фиксированной комбинации эналаприла и гидрохлоротиазида и больших доз бисопролола и амлодипина, предоставление письменных рекомендаций по лечению АГ статистически значимо коррелировали с более высокой приверженностью к лечению в конце исследования. | ||
| 5. | 
Слащева Т. Г. Ресинхронізуюча терапія в лікуванні серцевої недостатності у хворих на дилатаційну кардіоміопатію (клінічний випадок) [Електронний ресурс] / Т. Г. Слащева, С. В. Нікітан, Н. М. Приплавко // Актуальні проблеми клінічної та профілактичної медицини. - 2013. - Т. 1, № 2. - С. 88-92. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akprkl_2013_1_2_17 | ||
| 6. |
Пасічник Г. П. Огляд клінічного випадку генетично детермінованих порушень мозкового кровообігу [Електронний ресурс] / Г. П. Пасічник, Т. Г. Слащева, В. М. Орел, І. Б. Пасічник, В. В. Стасюк // Актуальні проблеми клінічної та профілактичної медицини. - 2019. - Т. 3, № 3-4. - С. 87-90. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/akprkl_2019_3_3-4_15 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |